Мовчання - золото. Блищить безслівно.
Та хто цінує справді тишину?
Багато хто "блищати" словом хоче,
І мало хто світити дав Христу.
Не мудрий, як мовчить, здається мудрим.
Порою мудрих гублять їх слова.
"Безумним стань, щоб стати справді мудрим",
На дійсну мудрість вказують діла.
Слова ж бо мудрих, наче гострі цвяхи,
Що міцно вбиті у своє гніздо, -
Не мало сил потрібно і уваги,
Щоб сіяти слова лиш на добро.
Бо мудрість зверху - не земна й душевна,
І не бісівська ( і така теж є),
Бо мудрість зверху чиста і покірна.
Її Господь прохаючим дає.
Чи ми уже навчилися мовчати?
Не все, що знає, мудрий видає.
Багато люблять про себе "кричати",
Й мов хвилі моря, гордість так несе.
Із чим в житті ітиму я з тобою?
Чию ми мудрість у серцях несем? -
Веди Господь бажаючих з Собою,
Хай з мудрістю згори у світ ідем.
*
"Нехай ніхто не обманює себе! Якщо хтось із вас вважає себе мудрим у цьому віці, нехай стане безумним, щоб стати мудрим! Адже мудрість цього світу – це безумство перед Богом. Бо написано: «Він ловить мудреців їхньою ж хитрістю». І знову: «Господь знає думки мудрих, що вони – марнота» (Біблія)
*
"А та мудрість, що згори, насамперед чиста, потім мирна, лагідна, покірна, повна милосердя і добрих плодів, безстороння, нелукава". (Біблія)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : Будем есть и пить - брат Геннадий Как всегда есть выход для людей, но нужно верить в этом проблема,хотя бы как царь грешного города Ниневии.
6 Это слово дошло до царя Ниневии, и он встал с престола своего, и снял с себя царское облачение свое, и оделся во вретище, и сел на пепле,
7 и повелел провозгласить и сказать в Ниневии от имени царя и вельмож его: "чтобы ни люди, ни скот, ни волы, ни овцы ничего не ели, не ходили на пастбище и воды не пили,
8 и чтобы покрыты были вретищем люди и скот и крепко вопияли к Богу, и чтобы каждый обратился от злого пути своего и от насилия рук своих.
9 Кто знает, может быть, еще Бог умилосердится и отвратит от нас пылающий гнев Свой, и мы не погибнем".
10 И увидел Бог дела их, что они обратились от злого пути своего, и пожалел Бог о бедствии, о котором сказал, что наведет на них, и не навел.
(Ион.3:6-10)
