Ми часом підлаштовуємсь під інших,
Залежимо від висновків людей:
Нехай побачать, що і я не гірший.
Й байдуже,що безбожний ряд ідей.
Ми аплодуєм тим, хто нам підлестив,
І з натовпом вигукує: розпни!
А істину й не прагнемо донести.
Як прагнемо - лякаємось "мовчи".
Ворожість ми навчились маскувати,
І братовбивство в серці, сміх в устах.
Як Богу на все це реагувати?
Невже не бачим, що живем в гріхах?
Любов до грошей й заздрість в нас - старання,
А бідність завжди списуєм на лінь.
Розмиті межі, цінності, бажання,
І тягне нас земля, не вабить височінь.
У свою душу подивись, читачу.
Чи ти Господня донька, Божий син?
Прийшов Спаситель на Планету нашу,
Змінити серце може Він один.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Актуально ли сегодня жить жизнью победы? - Лариса Попова Отче Благий, мы ищем света лица Твоего; мы ищем мира горнего - Царствия Божия; мы ищем Тебя, Отец: ЯВИ нам мощь присутствия Твоего в нас, верующих по действию державной силы Твоей, которою Ты воздействовал во Христе Иисусе; ПРОЯВИ, Отче, Твое единство с нами, со мною. Тебе хвала и слава и честь; да познаем на земле путь Твой, ВО ВСЕХ НАРОДАХ спасение Твое. Аллилуйя. Аминь.
