Дочекалася осені! Господи, дякую!
Виглядала ж її, цю красуню примхливу!
Озираюсь навколо й душа моя в захваті,
Споглядає чудову, величну картину.
О, з якою любов"ю все створене Господом!
Все навколо - шедевр Його творчого задуму!
Він дерева вдягнув в шати з чистого золота,
Він парфуми розлив хризантемами ранніми!
Бачу Божу красу, куди лИше погляну:
Неба чиста блакить угорі наді мною.
Срібло струн-павутинок в повітрі літає,
Листя шурхітом тихим секрети говорить.
Мир і спокій в душі, тиха ніжність в природі:
Ось над ставом верба запліта свої коси,
Качка з дітьми пливе, з ними лебеді поряд.
Загубились в траві діамантові роси.
Вже цвіте морозець - вірний осені вісник-
На кущах, як на небі, виблискують зорі
Голубі і рожеві, нанизуй в намисто!
...Дивна Божа пора: і прекрасна, й чудова!
Насолоджуюсь осінню й Господу дякую,
Бо створив все з любов"ю, щоб ми потішалися!
Озираюсь навколо й душа моя в захваті,
Поспішає Творця Вседержителя славити!
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 1368 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ах, как же хочется жить... - Олег Панферов Кажется, что-то с нами не вполне так. Ведь мы все не раз слышали фразу: "На меньшее я не согласен". Наверняка сколько же раз ее произносили сами... Но почему-то все равно удовлетворяемся обычным житейским счастьем, обычным рутинным досугом, обычной, как у всех, верой и худо-бедно любовью. В какой-то момент нам даже почему-то стало довольно просто спастись и утешаться надеждой, что в ад мы не попадем. Стало довольно найти тихое место под солнцем и пережидать жизнь, временами ею более или менее наслаждаться.
Иногда мне даже кажется, что радости жизни нам заменили саму жизнь...
Точно так же, как многим Божье заменило Бога.
