ОПОЛЧИЛАСЬ СИЛА БЕЗДНЫ,
ПРЕИСПОДНЯ ПОДНЯЛАСЬ.
ВОЗДУХ ПОЛОН, МЕЧУТ СТРЕЛЫ,
ЧТОБ НАДЕЖДА УМЕРЛА.
ВИЖУ СИЛУ ДЫМ ИЗ ПАСТИ,
ЗЛОМ ГОРЯЩИЕ ГЛАЗА.
УНИЧТОЖИТЬ ЖАЖДУТ СТРАХОМ,
ЧТОБ И ВЕРА УМЕРЛА.
НО КОГДА ВО ГНЕВЕ НЕБО
ПОСПЕШИТ ВОЗДАТЬ ВРАГУ.
УМОЛКАЕТ ВСЁ ТВОРЕНЬЕ
РУКИ ТЯНУТСЯ К ТВОРЦУ.
ПОСПЕШАЕТ БОГ НАШ С СИЛОЙ,
РАССЕКАЕТ СИЛУ БЕЗДНЫ.
И В ПУЧИНУ ВОД ВЕЛИКИХ
ПОВЕРГАЕТ ЛУК И СТРЕЛЫ.
ОН ВСТУПИЛСЯ ДЛЯ СПАСЕНЬЯ
И КОПЬЁМ ПРОНЗИТ ГЛАВУ.
И ВОЖДЮ ТОЙ СТРАШНОЙ БЕЗДНЫ,
ВЛОЖИТ В ПАСТЬ ОН УДИЛУ.
НА КОНЯХ СВОИХ ПРОМЧИТСЯ,
ПО МОРЯМ ПРОЛОЖИТ ПУТЬ.
ОБНАЖИТ ОН БЕЗДНЫ СИЛЫ,
И ОТКРОЕТ ВРАЖЬЮ СУТЬ.
НЕ НА РЕКИ ГНЕВ ТВОЙ ПЫШЕТ,
НЕ НА МОРЕ ЯРОСТЬ ШЛЁШ.
ТЫ ВЗОШЁЛ НА КОЛЕСНИЦУ,
СИЛУ ВРАЖЬЮ УНИЧТОЖИТЬ.
ВОСТРЕПЕЩУТ ВСЕ, УВИДЕВ
ГОРЫ ДВИНУТСЯ ИЗ МЕСТ.
И ПОДНИМУТ ГЛАС ИЗ БЕЗДНЫ,
ПОДНЯВ РУКИ ВСЕ К ТЕБЕ.
ВСТАНЕТ СОЛНЦЕ СРЕДИ НЕБА,
ОСТАНОВИТСЯ ЛУНА.
ПЕРЕД СВЕТОМ СТРЕЛ СПАСЕНЬЯ
ПРОЛЕТАЮЩИХ В СИЯНЬИ.
ТЫ ПРОШЕВСТВУЕШЬ ВО ГНЕВЕ
И В СВОЁМ НЕГОДОВАНЬИ.
ЧТОБ ВСТУПИТЬСЯ НА ЗЕМЛЕ,
ЗА РАБОВ ТВОИХ ПОМАЗАННЫХ.
Я УСЛЫШАЛ, ВСКОЛЫХНУЛОСЬ
ЭТО МЕСТО ПОДО МНОЙ.
ТЫ СПЕШИШЬ МЕНЯ СПАСЁШЬ,
И Я ДОЛЖЕН БЫТЬ СПОКОЕН.
СТАЛ СПОКОЕН Я, УВИДЕВ
ПУСТЬ ЛОЗА НЕ ДАСТ ПЛОДА.
ПУСТЬ И НИВА ИЗМЕНИЛАСЬ,
И МАСЛИНА НЕ ЦВЕЛА.
ЕСЛИ НЕТ ОВЕЦ В ЗАГОНЕ,
В СТОЙЛАХ НЕТ УЖЕ СКОТА.
И ТОГДА Я БУДУ СЛАВИТЬ
РАДОСТЬ БОГУ ВОЗДАВАТЬ.
И ТОГДА ГОСПОДЬ СПОСОБЕН
ПРОПИТАТЬ СВОИХ РАБОВ.
ДАСТ ОЛЕНЯ ОН МНЕ НОГИ
НА ВЫСОТЫ ВОЗВЕДЁТ.
Галина,
UK
Отец, во имя Иисуса я смиренно прихожу с прошением к Твоему престолу. Я хорошо знаю, что я совершенно беспомощна в стороне от Тебя. Я понимаю, что все слова этих произведений бесполезны до тех пор, пока Ты не совершишь Свою работу над ними. Поэтому благоговейно прошу Тебя послать впереди моих произведений Святого Духа, чтобы Он мощно работал в разуме и сердце читателей. Позволь благословенному Святому Духу делать Своё дело, несмотря на мое несовершенство. Позволь Ему дать читателям способность понимать их, позволь Ему взрастить в их сердце жажду постоянно углубляющегося познания Тебя и того сокровища, которое сокрыто во Христе Иисусе.
Да пребудет вовеки Твоя сила, слава и честь! Аминь.
Желающие читать мои новые публикации, могут найти их на следующих сайтах:
http://www.liveinternet.ru/users/galinychka1/profile
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спасибо родная сестрёнка !!! Комментарий автора: Благодарю! Очень рада, что понравилось! Когда я писала этот стих, я проходила кое - какие трудности, но это ничто по сравнению с тем, что я прохожу сейчас... Теперь этот стих для меня снова стал актуален. Еще не настали гонения от властей, но мы терпим гонение от своих за истину. Истина уже в оковах! Если вас сестричка хоть как - то поддержал мой стих в скорби, я очень рада. Не будем забывать, что Господь видит все! Храни вас Бог!
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.