ЛИСТЬЯ СЫПАЛА РЫЖАЯ ОСЕНЬ
ДОЖДЬ УЗОРЫ ПИСАЛ НА СТЕКЛЕ
ЮНОСТЬ НАША, ПРОЩЕНИЕ ПРОСИМ.
НЕ ВЕРНЕМСЯ МЫ БОЛЬШЕ К ТЕБЕ
БЛИКИ СОЛНЦА ОТ ЗОЛОТА ЛИСТЬЕВ
ОТРАЖАЛИСЬ В ТВОИХ ГЛАЗАХ
И Я ЗНАЛА, ЧТО СЧАСТЬЕ БЛИЗКО
МЫ НЕСЕМ ЕГО В НАШИХ РУКАХ
МОЖЕТ В ЖИЗНИ ЛЮБОЕ СЛУЧИТЬСЯ
НО ПОКА БУДЕМ ЖИТЬ НА ЗЕМЛЕ
ОБ ОДНОМ Я ХОЧУ МОЛИТЬСЯ
БЫТЬ НАМ ВМЕСТЕ, РУКА В РУКЕ
МОЖЕТ БЫТЬ, НА ИСХОДЕ ЛЕТА
ПОЗАВИДУЕТ КТОТО НАМ
УХОДЯШИМ С ОСЕННИМ ВЕТРОМ,
ВЗЯВШИСЬ ЗА РУКИ, СТАРИКАМ
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
